Home ГРОШІ Жорсткий карантин і локдаун — наслідки для України та світу
24.11.2020

Жорсткий карантин і локдаун — наслідки для України та світу

zhorstkij karantin i lokdaun naslidki dlja ukrayini ta svitu 39b2d32 - Жорсткий карантин і локдаун - наслідки для України та світу

Ульріх Буна Фото: twitter.com/UBounat

Через стрімке розповсюдження коронавірусу, в Україні можуть запровадити новий повний локдаун з 25 грудня, на новорічні свята. Як інші країни пережили карантинні обмеження та хто може допомогти Україні подолати наслідки нової зупинки економіки, «Апострофу» розповів французький дослідник, спеціаліст із Центральної та Східної Європи, автор книги «Гібридна війна в Україні. Які перспективи?» УЛЬРІХ БУНА.

Під час першої хвилі пандемії, всі найбільші країни світу відчули економічне падіння. Локдауни, які були запроваджені в різних країнах, заради зменшення поширення коронавірусу, завдали великої шкоди світовій економіці. За другий квартал 2020 року загальний ВВП країн «Великої двадцятки» зменшився на 7% порівняно з 1,6% під час всесвітньої фінансової кризи 2008 року. Єдина держава, яка зараз пережила світову рецесію — це Китай. Після того, як країна стала епіцентром пандемії, Пекін зміг запобігти другій хвилі та підняти економіку до рівня минулого року, а ВВП виріс на 0,7% з початку року. Китай зможе проявити свої економічні можливості з новою силою у рамках співпраці у рамках Всебічного регіонального економічного партнерства (ВРЕП), угода про яке була підписана 15 листопада 2020 року. ВРЕП (включає 15 країн, серед яких Китай, Індія, Австралія, Японія і Південна Корея, — «Апостроф»). Це найбільший економічний блок у світі, який відсуває США та Індію від впливу на азійський та тихоокеанський регіони.

Окрім Китаю, кілька інших азійських країн басейну Тихого океану — Південна Корея, Австралія та Японія, які змогли подолати чи хоча б зменшити вплив COVID-19 на їхню економіку. За даними МВФ, а також Організації економічного співробітництва та розвитку, до кінця року вони можуть повернути 0,8%, 4,2% і 6,6% від ВВП, відповідно. Це куди кращі показники, ніж у Європі, де провідні економіки, такі як Франція, досі боряться із другою хвилею пандемії і, як очікується, втратять 9% ВВП до кінця року.

Коронакриза, як і будь-яка інша значна криза, висвітлила слабкості в кожному суспільстві. З глобальної точки зору, пандемія підкреслила, щонайменше, три головні проблеми.

Перше – нам треба обновити та покращити методи міжнародної дипломатії. Наприклад, слабкість таких організацій як ВООЗ полягає у тому, що вони мають обмежені повноваження щодо своїх країн-членів. Наприклад, неможливо дослідити походження пандемії у Китаї. Також Радбез ООН за весь час кризи так і не спромігся сформувати чітку позицію щодо пандемії чи світового порядку загалом.

Друге – зростання впливу Китаю. Пекін стає глобальним гравцем – в економічному, військовому та дипломатичному сенсі. Але разом з тим він не поділяє принципи світового порядку, визначені у 1945-му році: демократія, лібералізм, дипломатія. Пошук шляху, як зреагувати на цей виклик світовому порядку, який зазвичай називають «західними цінностями», є, певно, одним з найбільших питань, з яким матиме справу команда майбутнього американського президента Джо Байдена.

Третє – екологія. Основна теорія про походження COVID – це мутація інфекції, яка походить від дикої тварини. Із розширенням людської активності у дикій природі, можливість такого типу контактів із потенційними інфекціями різко зростає. Тож задля безпеки людства нам треба поєднати розвиток економіки із захистом природи.

Чи посилить пандемія розуміння між країнами? Це ідеалістичний сценарій. Ми зіткнулися із глобальною пандемією і нам потрібно дати їй відповідь на глобальному рівні, всі країни мають діяти як союзники, хоча б тимчасово. Але насправді цього не відбувається. Частково, у цьому можна звинуватити президента Дональда Трампа та його націоналістичний підхід до міжнародної повістки дня. Не знаходячи перед собою глобального лідера, більшість країн шукають власний або регіональний підхід до подолання хвороби, як це відбувається в ЄС. І дехто навіть використовує це як можливість, аби розширити свої національні інтереси, як Китай чи Туреччина.

Критично важливими є послаблення вимог щодо сплати національного боргу найбідніших країн та фінансова допомога для них. Також важливим є фінансування забезпечення їх вакциною. Щодо України, то вона може отримати більше допомоги від країн ЄС, США та Канади, які пообіцяли підтримувати стабільність України. Але така допомога йде разом з потребою у реформах місцевого політичного класу, які не завжди відбуваються.

21-22 листопада відбувся саміт G20. Я оцінюю його як транзитний. Він мав зібрати ініціативи щодо того, як вирішувати найнагальніші питання такі як всесвітня пандемія чи падіння економіки. Але політична його складова лишається невизначеною тому, що всі країни чекають, коли свій пост займе Джо Байден і його адміністрація. Які будуть його цілі? Всі лише здогадуються. Це може бути заохочення консенсусу й багатосторонньої співпраці, відновлення зв’язків з традиційними союзниками, «зелена економіка», протистояння з Китаєм. Ситуація проясниться під час наступного саміту «Великої двадцятки» 2021 року в Італії.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Check Also

Газа Україні на зиму вистачить чи ні — як українцям не замерзнути

Фото: УНІАН Укр…