Home НОВИНИ УКРАЇНИ Бюджет, КС, локдаун. Чого чекати від влади до кінця 2020
01.12.2020

Бюджет, КС, локдаун. Чого чекати від влади до кінця 2020

bjudzhet ks lokdaun chogo chekati vid vladi do kincja 2020 07e6003 - Бюджет, КС, локдаун. Чого чекати від влади до кінця 2020

Фото: Журнал Корреспондент Протести під Радою

У країні триває конституційна криза, поки немає бюджету на 2021 рік і не особливо вистачає грошей на фінансування витрат навіть у році нинішньому.

Коронавірус і місцеві вибори серйозно відвернули центральну владу від насущних справ. Верховна Рада не працювала майже два місяці, президент керував із самоізоляції у Феофанії, віддуватися за всіх намагався Кабінет Міністрів, пише Валерій Літонінський в №23 Журналу Корреспондент. Виходило зі змінним успіхом. Поки на уряд тільки повісили всіх собак і за затримку з бюджетом, і за протидію пандемії, і за карантини, і за порожню казну. Та ще й чутки про відставки міністрів не перестають збурювати урядовий квартал.

ЩО СПІВАЮТЬ ФІНАНСИ

Серед головних завдань влади до кінця року — прийняття проекту держбюджету на 2021 рік. Затримку з його підготовкою пояснюють коронавірусом і важкими переговорами з МВФ. Але коронавірусом у нас зараз пояснюють взагалі все.

Що ж стосується власне бюджету, то під чуйним наглядом Фонду знижений його планований дефіцит — з 6% ВВП до 5,47%, стиснуті витрати і, головне, перенесено заплановане підвищення мінімальної зарплати до 6,5 тис. грн з середини 2021 року на грудень. Одним словом, переговори з МВФ вкотре виступають для української влади як найкраще щеплення від популізму.

Але тепер складається цікава ситуація. У першому читанні депутати голосували за проект держбюджету, в якому витрати були на цілих 23 млрд більшими, ніж пропонується зараз. За рахунок кого ж зрізали цю суму? Ні, на Офісі президента або Раді заощаджувати не стали. Зате, наприклад, 4 млрд грн забрали у Міносвіти, а 9 млрд втратило Мінсоцполітики (це з тих грошей, які дають Мінсоц на субсидію Пенсійному фонду).

Бюджет оборони (МО) в 2021 році ніяк не збільшиться в порівнянні з 2020 роком. Але на 4,6% більше дадуть МВС, приблизно на 23% — СБУ і, барабанний дріб, майже в півтора рази збільшать фінансування Офісу генпрокурора. Коли нам будуть говорити з телеекранів про зростання витрат на «оборону і безпеку», майте ці обставини на увазі. Тому що «оборона і безпека» — це не тільки армія, а точніше — не стільки армія, скільки всі інші.

І, звичайно, відроджена недавно головна бюджетна традиція дотримана — на «забаганки» депутатів, тобто соціально-економічний розвиток округів, як це офіційно називається, 6 млрд грн таки заклали. Тобто стимул голосувати у нардепів-мажоритарників за проект держбюджету є, а ось бюджетної ночі в Раді не уникнути, хоча в останні роки від цієї звички і почали відходити.

Дмитро Разумков, вийшовши з лікарняного, міцно взявся за кермо влади Радою і на першій же після хвороби погоджувальній раді заявив, що запросто можуть і позачергову сесію провести 7 грудня — щоб встигнути з держбюджетом.

До слова, закон про держбюджет не тільки для переговорів з МВФ потрібен. Його твердження з нетерпінням чекають місцеві ради по всій країні. Вони ж звикли до хорошого, коли до грудня ухвалювали держбюджет, і їм залишався повний місяць для затвердження місцевих бюджетів. А саме з місцевих бюджетів фінансуються і освіта, і медицина, і багато чого ще, що звалили на локальну владу в процесі децентралізації.

Але що ми про майбутнє: проблеми є не тільки з бюджетом-2021, а й нинішнім, бюджетом-2020. За словами глави Мінфіну Сергія Марченка, в бюджеті на 2020 рік не вистачає більше 80 млрд грн через недовиконання плану щодо запозичень. У ЗМІ навіть з’явилася інформація, що Державна казначейська служба зупинила фінансування всіх державних витрат, крім захищених. У Мінфіні відповіли формальною відпискою, що Казначейство «здійснює виконання показників держбюджету і обслуговування інших клієнтів відповідно до законодавства». Але власне в порушенні законодавства ніхто нікого і не звинувачував, а в самому Казначействі показово промовчали, не прокоментувавши інформацію.

bjudzhet ks lokdaun chogo chekati vid vladi do kincja 2020 4c6631e - Бюджет, КС, локдаун. Чого чекати від влади до кінця 2020

Корреспондент Міністр Марченко готує бюджет

Але у нас є хороший маркер — використання коштів, розпланованих через ковідфонд. Станом на 26 листопада було використано трохи більше 40 млрд грн із запланованих майже 66 млрд грн. Найбільше у відносному вираженні не встигли використати грошей за ось такими статтями: на оснащення приймальних відділень клінік (МЗ), забезпечення МОЗ тестами і засобами захисту, а також на доплати медикам (МЗ). Приблизно третину запланованого не вибрало скандально відоме дорожнє будівництво, але воно й на краще, якщо чесно. Але є і рекордсмен з використання грошей ковідного фонду — МВС, на доплати силовикам вибрали майже все заплановане. А заплановано на це було близько 2,5 млрд грн.

ЗАХІД НЕ ДАЄ ДОБРО

Діру в бюджеті планували покрити за рахунок коштів МВФ. З Фондом узгодили всі параметри проекту держбюджету-2021, що повинно було стати одним з важливих чинників для початку першого перегляду програми Stand-by. Але проблеми з другим «домашнім завданням» Україна так і не вирішила — зовсім немає зрушень в ситуації з Конституційним судом, який фактично скасував в країні електронне декларування чиновників. У Раді є чимало законопроектів щодо повернення декларування і реформи суду, а голосів за них немає. Точніше, поки немає.

Президент Володимир Зеленський навіть звернувся до Венеціанської комісії, щоб оцінку українській конституційній кризі дали там, хоча, як правило, комісія оцінює конкретні документи, а не ситуації.

Поки найпростішим виходом із ситуації бачиться хоча б повернення в законодавство норм про електронне декларування, скасованих КС. Під це в Раді навіть створили спеціальну робочу групу для напрацювання законопроекту. Про пропозицію Зеленського про повне перезавантаження КС уже зовсім не згадують, хоча і вносив її президент як невідкладну.

Ще довше без реакції залишається рішення КС щодо антиконституційності низки норм закону про НАБУ і саме призначення Артема Ситника директором бюро. Кабмін запропонував переписати закон таким чином, щоб звільняти і призначати директора НАБУ могла Верховна Рада, а Ситник продовжував здійснювати свої повноваження до призначення нового керівника.

У принципі рішення компромісне і перехідне, яке дозволило б зберегти незалежність бюро, за яким пильніше стежать на Заході. Та й сам Зеленський особисто запевняв послів G7, що гарантує збереження посади директора НАБУ за Ситником.

bjudzhet ks lokdaun chogo chekati vid vladi do kincja 2020 d517f9a - Бюджет, КС, локдаун. Чого чекати від влади до кінця 2020

EPA Володимир Зеленський веде переговори із Заходом щодо траншу МВФ, долі КС і НАБУ

Тобто розрулили антикорупційно-конституційну кризу? Як би не так. Нова проблема звалилася звідки не чекали. Заступник голови Офісу президента Олег Татаров, котрий відповідає на Банковій за роботу з правоохоронними органами, вибухнув заявою, що і НАБУ не те, а Ситник — тим більше.

Виходить, що чиновник Офісу президента суперечить самому президенту. Це щось новеньке навіть для української демократії. В ОП швидко почали спростовувати заяву свого заступника голови, називаючи її «особистою думкою» чиновника, а не позицією Банкової. Але налагодженню відносин із Заходом така риторика точно ніяк не сприяє.

ТИМЧАСОВИКИ

Ситник вже майже звик, що під ним хитається крісло. Починають звикати до цього і міністри. Розмови про відставки в уряді ведуться з вересня, але поки втратила посаду тільки в. о. міністра енергетики Ольга Буславець. Її так і не змогли призначити повноцінним міністром, жорстко критикували в Раді, але в міністерстві все одно залишили на позиції першого заступника керівника.

Змінив Буславець на посаді міністра енергетики в ранзі в. о. Юрій Бойко, який теж, швидше за все, недовго в тому кріслі затримається. Тим більше почав він роботу на новій посаді з озвучування вкрай болючого заходу — підвищення тарифу на електроенергію для населення. За словами Бойка, уряд задіє «максимально зважений і м’який підхід з найбільш проблемного питання», але відкладати рішення вже нікуди, воно буде прийнято на початку грудня.

Справа в тому, що тарифи на електроенергію для населення не переглядалися в Україні майже чотири роки, і це, як стверджують чиновники, призвело до катастрофічних наслідків. На відміну, до речі, від того ж газу, де тарифи приведені до ринкового рівня. Хоча про газ — бабка надвоє сказала: ось, Нафтогаз і при завищених до небес тарифах примудрився більш як 17 млрд грн нарахувати збитків тільки за перші дев’ять місяців 2020 року.

Але повернемося до електрики: зараз, за ​​даними Міненерго, тариф для населення не покриває навіть витрати на доставку електроенергії від електростанцій до кінцевих споживачів. Щорічні дотації через занижені тарифи досягли вже 65-70 млрд грн.

Це навантаження лягає в першу чергу на бізнес, для якого тарифи якраз підвищують. Тобто бізнес платить більше за рахунок перехресного субсидування — це коли одній групі встановлюють підвищений тариф, щоб інша група споживачів мала знижений. Підсумок — підрив конкурентоспроможності українських підприємств. Таким чином постійно вирішувати проблему розрахунків на оптовому ринку електричної енергії не можна.

Наполягає на приведення тарифу на електроенергію до ринкових показників і МВФ, це прописано в додатку до меморандуму з фондом. В очікуванні чергового траншу до виконання вимог кредитора українська влада відноситься особливо уважно. Тому, схоже, підвищення не уникнути. Конкретні параметри поки не озвучені, але в Міненерго обіцяють, що воно буде поступовим.

Тим більше що і політична ситуація благоволить. В Офісі президента перегляд тарифів підтримують. Місцеві вибори закінчилися, у локальних лідерів менше стало мотивів для організації протестів проти підвищення тарифів. У Верховній Раді же компроміс навколо підняття тарифів може забезпечити зацікавленість в цьому всіх основних вітчизняних фінансово-промислових груп. Хоча для звичного популізму і традиційних заяв про тарифний геноцид тут, звичайно, ґрунт благодатний — «під час кризи прийшли за грошима до населення».

І ось тут роль громовідводу якраз може виконати Бойко. Він прийшов, провів непопулярне рішення і пішов, звільнивши місце новому, вже не забрудненому тарифною проблемою міністру.

КАНДИДАТИ НА ВИЛІТ

Нового міністра все активніше обіцяють і Міністерству охорони здоров’я. Нібито за тією ж схемою. На старого повісять очевидний провал в боротьбі з коронавірусом. Схоже, розуміє це і сам чинний міністр Максим Степанов. Він єдиний член уряду, який відмовився підтримати проект держбюджету-2021, в якому дійсно немає достатньо коштів для доплат лікарям та іншим медикам. Не може знайти спільну мову Степанов і з профільним парламентським комітетом. Тим більше і заміну йому довго шукати не доведеться — головний санлікар країни Віктор Ляшко завжди готовий.

Навіть якось технічно це проглядається: Ляшко розповідає більше про позитивне (допомога з вакцинами, програми вакцинації та інші плани), а Степанов віддувається з поточних проблем (локдаун, нестача оснащених ліжок в клініках і відсутність тестування тим, хто в зоні ризику, а не вже явно захворів).

bjudzhet ks lokdaun chogo chekati vid vladi do kincja 2020 6ac7f07 - Бюджет, КС, локдаун. Чого чекати від влади до кінця 2020

УП Максим Степанов, глава МОЗ

Також нависають оргвисновки над в. о. міністра освіти Сергієм Шкарлетом, якому, за чутками, і самому вже робота в міністерстві набридла. Критики багато, а навіть перспектив стати повноцінним міністром немає.

Є претензії і до міністра інфраструктури Владислава Криклія. Йому приписують два жахливих факапи — дивна історія з його тестом перед зустріччю на найвищому рівні і майже образливі коментарі на адресу польських партнерів щодо переговорів про квоти на перевезення. І те, і інше, м’яко кажучи, не поліпшило українсько-казахстанські та українсько-польські зв’язки. Кажуть, що в Офісі президента готові посунути на займану Кріклієм посаду главу Укравтодору Олександра Кубракова, близького до заступника голови ОП Кирила Тимошенка. У Мінінфраструктури навіть спеціальну заяву випустили зі спростуванням інформації про можливу відставку Криклія. Але якщо немає перспектив відставки, то навіщо ж тоді щось спростовувати? Але, напевно, щось знають і так — не дарма ж Кріклій є вихідцем з МВС. Можливо, тут і спроба трохи звузити сферу впливу всесильного міністра ВС?

Та й Кабмін Дениса Шмигаля в цілому взагалі не сильно шанують в Раді. Хоча він справляється явно краще за уряд Олексія Гончарука. Імунітет не дали, з 166 поданих урядом проектів законів прийняли лише 12, причому половина з них — це взагалі ратифікація міжнародних договорів. Виходить, що продуктивність законотворчого напрямку в уряду за перші дев’ять місяців роботи склала сумні 7%, хоча у Кабміну Гончарука аналогічний показник був 22%, у Володимира Гройсмана — 30%. І це за наявності ніби як живої, за паперами точно, монобільшості.

Не дивно, що в Раді говорять про наявність голосів за відставку будь-якого міністра. Але до Нового року, швидше за все, нікого чіпати не будуть. Депутати просто не встигнуть розглянути ще й кадрові питання, роботи і так побільшало.

З ДУМКОЮ ПРО РЕГІОНИ

Зате чистки в регіонах після місцевих виборів уже почалися. Президент активно змінює голів ОДА, які провалили вибори, і намагається закріпити новий консенсус з регіональними елітами. Вибори мерів у всіх обласних центрах Слуга народу програла, а ось в облрадах спробує створити навколо себе більшість і увійти в керівництво. Домовитися про все повинен заступник голови ОП Тимошенко, який тепер відповідає на Банковій за кадрову політику.

Певні успіхи в Офісу на цьому терені вже є. Наприклад, важливу для центру Київську облраду очолив представник Слуги народу. У Харківській області новим головою ОДА стала колишня заступниця всесильного мера міста Геннадія Кернеса, а в Одеській — соратник місцевого мера Геннадія Труханова. З обома градоначальниками в ОПУ цілком конструктивні відносини, хоча в СН не належать ні той, ні інший. Такий же механізм спробують запустити і в інших областях.

ЗАМОРОЗКИ НА СХОДІ

Ось де жодні механізми не працюють, так це на переговорах щодо Донбасу. Обмін полоненими зривається. Українські парламентери вірять, що напоумити Росію могла б нова зустріч лідерів Нормандської четвірки, але шансів на її проведення в 2020 році немає. Залишається сподіватися, що імпульс мінському процесу додасть нова американська адміністрація, але це буде вже історія 2021-го, а не 2020 року.

А поки на відеоконференції 25 листопада перший президент країни Леонід Кравчук, який представляє Україну в ТКГ, зажадав від росіян в перших числах грудня обговорити найбільш нагальні питання: звільнення утримуваних осіб, розблокування російською стороною роботи КПВВ, фіналізацію домовленості щодо 19 ділянок розмінування, фіналізацію домовленості про чотири нові ділянки розведення, забезпечення вільного і безперешкодного доступу СММ ОБСЄ до всієї окупованої частини території України, про доступ міжнародних гуманітарних організацій до утримуваних осіб. Ну і вимагали форсувати підготовку зустрічі в «нормандському форматі». Але остаточне рішення про таку зустріч — точно за межами повноважень мінських парламентерів.

Та й сигнали подаються чіткі — якраз напередодні відеоконференції 25 листопада, а саме 24 листопада, на Донбасі посилилися обстріли і від снайперського вогню російських найманців загинув український військовий.

Джерело

Підписуйся на наш Telegram-канал, щоб першим бути в курсі усіх новин та подій — Підписатись

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Check Also

В Україні знову рекордно подорожчав автогаз

Фото: avtoblog.ua Ціни на …